15 липня 2019 року у м.Бершаді відбувся мітинг вшанування пам’яті Героя України, полковника Юрія Коваленка, з нагоди 5-й річниці загибелі на Сході України. Вшанувати пам'ять Героя України Юрія Коваленка прийшли рідні загиблого, бойові побратими, голова райдержадміністрації Іван Стефанцов, голова районної ради Михайло Бурлака, міський голова Михайло Кольченко, представники трудових колективів та громадськості.
Юрій Коваленко народився 16 липня 1977 року. Військовий, полковник, заступник командира загону 3 – го окремого полку спеціального призначення (м. Кіровоград) військової частини В 2336. Виріс у сім`ї військового. Закінчив Одеський інститут сухопутних військ, служив у Дніпропетровську та Кропивницькому.
Юрій Вікторович Коваленко з позивним «Путнік», підполковник 3-го окремого полку спецпризначення, який від перших днів війни на сході країни, разом з побратимами став на захист територіальної цілісності України, загинув 15 липня неподалік населеного пункту Провалля в районі контрольно-пропускного пункту Ізварине. Загін Юрія Коваленка отримав завдання зайняти останню масштабну автомагістраль в районі Ізварине. Саме цим шляхом, у захоплені ворогом українські міста, надходили поставки зброї та найманців .
Група Юрія Коваленка йшла попереду, в авангарді наступаючих військ. Саме він знайшов брід через річку Міус у Кожевні, саме він першим вивів наші частини до Ізварине, його група тричі наші вибивала бойовиків з пропускного пункту. Без цього швидкий вихід наших військ від Амвросіївки до Ізварине був би неможливий.
15 липня 2014 року біля села Провалля, це була крайня точка, зайнята нашими військами, розташування підрозділу було підступно накрите мінометами супротивника - це був один з перших обстрілів. Одна міна впала прямо між нашими бійцями. Загинуло вісім спецназівців і серед них легендарний полковник, наш земляк Юрій Вікторович Коваленко.
Юрій Коваленко був чудовим воїном, справжнім спецназівцем - наполегливим, впевненим у собі, ініціативним. З таких же відмінних бійців складалася і його група. Важко переоцінити значення їх успішних дій в той час. Вони діяли не як спецназ. Вони були розвідниками, провідниками, вони піднімали в атаку, забезпечували управління, йшли попереду, захоплювали своїм прикладом, прокладали шлях. І першими йшли в бій.
Наше покоління у вічній скорботі, неоплатному боргу перед пам’яттю загиблого героя – земляка, перед невимовним горем батьків, дітей, дружини,
рідних і близьких, перед усіма українськими воїнами, які віддали своє за незалежність України. Присутні хвилиною мовчання вшанували
пам'ять Героя України Юрія Коваленка і усіх загиблих у боротьбі за територіальну цілісність України. Герої не вмирають! Вони тут з нами на
Землі! Ми плачемо, вони ж не плачуть. Їхні душі горять героїчним жовто блакитним полум’ям!
Слова вдячності з побажаннями здоров’я, миру, розуміння і підтримки, прозвучали на адресу батьків Юрія Коваленка - Олені Іванівні та Віктору
Олексійовичу за те, що виховали справжнього героя – патріота України.
На завершення мітингу учасники поклали квіти до підніжжя пам’ятного знаку Герою України, полковнику Юрію Коваленку. Ми назавжди збережемо в
наших серцях світлу пам'ять про одного з найкращих синів України, про загиблих воїнів, які до останньої хвилини залишалися вірними присязі.